Людям із порушенням зору
Побудовано на платформі
Повернутися до списку

Різниця між зверненням громадян та запитом на публічну інформацію

16.11.2021

Є такі два види офіційного спілкування з публічними органами та установами: звернення й запити на публічну інформацію. І кожному українцю варто знати, в чому різниця між цими двома термінами та як користуватися зверненням та запитом для отримання необхідних відповідей на свої питання та реалізації своїх законних прав.

Запит на публічну інформацію – це прохання до розпорядника інформації, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. А звернення це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Відтак, вони відрізняються між собою, в першу чергу, своїм змістом: запит – це прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

Що ж такого людина може дізнатися у державної установи за допомогою запиту на публічну інформацію? 

Загалом за допомогою такого запиту можна дізнатися будь-яку інформацію, якою володіє установа. Публічна інформація – це задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання державними структурами своїх обов’язків. До прикладу, можна дізнатися, на що та які кошти були витрачені, можна запитати скільки осіб працює в організації та які обов’язки виконують ці працівники. Але, наприклад, не вдасться дізнатися ту інформацію, яку потрібно заново створити. Такий запит передбачає відповідь лише з уже створеними даними.

Варто пам’ятати, що серед іншої інформації в запиті може бути конфіденційна чи таємна інформація, тоді розпорядник, як правило, замальовує її, але іншу інформацію обов’язково надає. От наприклад, людина запитує на основі якого рішення їй було нараховано пенсію. І тоді структура, яка приймала рішення про призначення пенсій, надає протокол засідання, в якому можуть міститися особисті дані інших громадян, у такому випадку дані інших людей, крім ваших, замальовуються. Пам’ятайте про це.

Хто може звернутися із запитом та як саме?

Фізичні, юридичні особи та об’єднання громадян, а от органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть звернутися із таким запитом.

Скільки чекати на відповідь? 

Розпорядник інформації зобов’язаний надати відповідь на не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Але в деяких випадках, якщо запит стосується дуже важливої чи термінової інформації, то й до 48 годин. Проте клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим, тобто людина повинна пояснити, чому цей запит має бути виконаний раніше терміну.

Якщо ж запит стосується надання великого обсягу інформації то розпорядник може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів, пояснивши громадянину навіщо. Звісно, про продовження строку розпорядник повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі: поштою, факсом, телефоном, електронною поштою – на вибір запитувача.

Запит подається у вільній формі чи якийсь порядок написання?

Сам запит подається в довільній формі. Проте, він має містити ряд обов’язкових реквізитів.

Насамперед, повинно бути вказане ім’я запитувача, поштова адреса або адреса електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є. 

Письмовий запит повинен також містити загальний опис інформації назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо, а також підпис і дату. 

Яким структурам можна давати поради, скаржитися за допомогою звернень? 

Громадяни мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх діяльності. Це і є звернення: пропозиція, заява або скарга.

Звернення має писати одна особа чи колектив?

Звернення може бути індивідуальне чи колективне, усне та письмове. Але й тут є обов’язкові атрибути: прізвище ім’я по-батькові, місце проживання чи реєстрації, суть справи, підпис і дату. Якщо ці вимоги не дотримані, то протягом 10 днів ви отримаєте відмову з роз’ясненням, як потрібно оформити звернення. Якщо ж усе правильно, то відповіді слід чекати не довше місяця, а якщо питання не потребує довгого опрацювання, то до 15 днів.

Запити і звернення – дуже корисна річ, за допомогою якої можна контролювати державу й отримувати відповіді на свої питання, а крім цього, вирішувати й деякі проблемні питання громади. Закон не містить розбіжностей між правом на інформацію журналістів і правом на інформацію інших осіб. Тому запити на інформацію можуть бути ефективно використані майже в будь-якій ситуації і будь-якою особою – незалежно від посади, віку, майнового стану тощо. На практиці є поширеними ситуації, коли саме завдяки запитам на публічну інформацію розпорядники приділяють більшу увагу тим напрямкам роботи, до яких існує підвищений суспільний інтерес. Інакше кажучи, запити стають важелем впливу на публічні органи та установи.

Як правило, зразки звернень та запитів можна знайти на офіційних сайтах установ, до яких ви хочете їх написати. 

Текст консультації підготовано фахівцями системи БПД.

За більш детальною інформацією можна звертатися до відділу "Дергачівське бюро правової допомоги" Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, розташованого за адресою: м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 27 (будівля "Казначейства"), телефон для довідок: (05763) 2-02-09.

2022 © Усі права захищено
Слідкуйте за новинами
Побудовано на платформі

Для забезпечення зручності у користуванні цим сайтом деякі сервіси використовують технологічні особливості, а саме - cookie. Таке функціональне рішення дозволить вам не вводити одну і ту ж інформацію кожен раз, коли ви повертаєтесь на цю сторінку, або переходите з однієї сторінки на іншу тощо. Залишаючись, ви даєте згоду на використання cookie.  Докладніше